Клепарівські черехи повертаються до Львова

Клепарівські черехи повертаються
до Львова

Попередній
Далі

1 рисунок з книги: Stanisław Wasylewski “Cuda Polski. Lwów”, 1931
2 рисунок з книги: Johan Kraft, Pomona Austriaca, 1792

Історія черех з Клепарова

В 1608 р. було на Клепарові 16 господарів, 17 загородників, двір із фільварком, два млини, три стави, три міські виноградники і бліх на білення полотна. В 1793 році село мало 82 будинки.

Іван Крип'якевич

Перша письмова згадка про львівські Клепарівські черехи походить з 1555 року, коли міські урядовці застерегли мешканців, щоб ті не сміли нищити черешневих дерев, а навіть навпаки – насаджували нові.

Свою назву цей гібрид вишні та черешні бере від тодішнього передмістя – Клепарова, славного своїми садами. За однією з версій, особливим смаком черехи завдячували поєднанню сонячних схилів місцевості, багатого ґрунту та особливої води – яка, до речі, згодом посприяла побудові саме тут пивоварні.

Клепарівська череха була популярною серед львів’ян та знаною далеко за межами міста. З неї готували конфітюри, лікери та наливки, а самі черехи та саджанці дерев активно експортували. 

Переважно через економічні обставини черехи зникли зі Львова в 30-х роках ХХ ст..

І ось, майже через століття, Клепарівська череха повертається додому, до Львова. Ми віднаходимо один із своїх смачних символів.

Клепарівські черехи, натомість, по формі… відібрано під залізничну колію. Реамбуляційна комісія колишньої Брідської залізниці платила по 120 гульденів за одне деревце. Але що це було для власників, яким таке деревце родило черехи завбільшки з волоський горіх, що славилися навіть на столах у Парижі і на цілу, без перебільшення, Європу.
З гуркотом першого поїзда з Підзамча до Головного двірця, ніби відрізало. Клепарівські черехи деградували, а садівниче мистецтво вже ніколи не змогло воскресити цю львівську особливість. Розказують, що їм зашкодив дим парових машин – хто, зрештою, знає як то було..

Францішек Яворський

Клепарівська череха, Griotte de Kleparow, Pohlnische Weichsel
Рис. з книги: Kraft, Johann (1792). Pomona Austriaca. Abhandlung von den Obstbäumen: worinn ihre Gestalt, Erziehung und Pflege angezeigt und beschrieben wird. Gräffer, Vienna

Інші синоніми: 
Prunus caproniana, Schübl. var. kleparoviensis Zaw., Belle de Kleparow, Belle Polonaise, Bonne Polonaise, Cerise de Kleparow, Czerecha kleparowska, Griotte Kleparite, Kleparovka, Kleparovoska, Kleparower, Süssweichsel, Kleparower Weichsel, Kleparower, Kleparowska, Polnische grosse Weichsel, Polnische Kirsche, Ratafia polonica

Дерево

високе, велике із довгими, звисаючими гілками, кора срібляста з червоним відтінком

Листя

велике, овальне, сильно зубчасте, увігнуте вздовж центральної жилки, яскраво-зелене з червоним відтінком

Квіти

невеликі, пелюстки округлі із червоними переділками, на міцних, коротких квітконіжках

Плоди

середнього розміру, округло-серцеподібні, темно-червоні, на смак кисло солодкі, достигають наприкінці липня

Весна у Львові з'являлася зненацька, якогось квітневого дня, відразу у повній красі, похнучи черемхою, бозом і цвітом яблуні. Квітувала теж славна череха клепарівська, якою засаджували вулиці, зокрема на горі Яцка. Давала неймовірні плоди, подібні лише в далекій Туреччині та Лівані..

Юзеф Вітлін

Наша ініціатива

Ідея повернути львівський ендемічний сорт – Клепарівську череху – зріла у нас декілька років. І ось тепер, восени 2021 року нам вдалося це зробити!

Перші 10 сертифікованих саджанців клепарівської черехи вже у Львові та навесні будуть висаджені в Ботанічному саду.

Ініціатива повернення Клепарівської черехи до Львова стала можливою завдяки Ігореві Лилю (Інститут Галицької Кухні), Маріанні Душар (Інститут Галицької Кухні, UCHP Seeds&Roots), депутатці обласної Ради Наталії Галецькій та директору Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Андрію Прокопіву.

Якщо ви маєте бажання посадити у себе клепарівську череху, обіцяєте любити її та дбати про здоров’я – запрошуємо зголошуватися через форму. Усі умови отримання саджанців будуть надіслані ранньою весною 2022 року на ваші контактні дані.



Оновлення березень, 2022:
через війну, що розвязала росія проти України ми, на жаль, не зможемо привезти охочим дерева цієї весни. Однак запрошуємо 1 квітня о 12:30 в Ботсад ЛНУ (Львів, вул. Черемшини 44) де посадимо 10 клепарівських черех!
Слава Україні!

Смак львівськості терпкий і нагадує смак цього незвичайного фрукта, який нібито дозріває лише в передмісті Клепарова і називається черехою. Це не вишня і не черешня. Череха. Ностальгія любить фальшувати смак, підказує нам відчувати лиш солодкість Львова. Проте я знаю людей, для яких Львів був чашею гіркоти...

Юзеф Вітлін

Медія про нашу ініціативу

Радіо Свобода
Радіо Свобода18 грудня 2021
Читати далі
"Тільки у Львові – клепарівські черехи. Забутий черешневий смак повернуть містові"
Укрінформ
Укрінформ21 грудня 2021
Читати далі
"До Львова привезли давній гастрономічний бренд міста ‒ клепарівські черехи"
ТСН
ТСН20 грудня 2021
Читати далі
До Львова повернули його давній гастрономічний бренд - клепарівські черехи
Форпост
Форпост20 грудня 2021
Читати далі
Тільки у Львові – клепарівські черехи: забутий черешневий смак повернуть містові
Суспільне: Львів
Суспільне: Львів22 грудня 2021
Читати далі
"Клепарівські черехи: відродження гастрономічного бренду Львова"
Медіа Хаб "Твоє Місто"
Медіа Хаб "Твоє Місто"22 грудня 2021
Читати далі
"До Львова повернуть знамениті клепарівські черехи"
Високий Замок
Високий Замок29 грудня 2021
Читати далі
Відроджують забутий смак клепарівської черехи
Galinfo
Galinfo31 березня 2022
Читати далі
Повернення історії:
у Львові висадять Клепарівську Череху - ендемічне львівське дерево
Попередній
Далі

Клепарівські черехи у спогадах

Смак Львова терпкий і нагадує смак незвичайного фрукта, який нібито дозріває лише в передмісті Клепарова і називається черехою.

Юзеф Вітлін, 1945

...таке деревце родило черехи завбільшки з волоський горіх, що славилися навіть на столах у Парижі і на цілу Європу...

Францішек Яворський, 1910

Тутешні торф’яні ґрунти сприяли садівництву – згадаймо хоча б клепарівські черехи, які колись славилися не лише у нас, а й за кордоном.

Фридерик Папе, 1924